1/5

  • Вкажіть Ваші контактні дані

  • Яка послуга Вам потрібна?

    або
  • Вкажіть посилання на поточний сайт

  • Які завдання має вирішити сайт?

  • В моей компании работает человек

Ваша заявка успішно надіслана!

Євген Діденко:
Наш Вічний Герой

В пам’ять про лідера, наставника та друга.

Євген завжди був прикладом справжнього лідерства, невичерпної сили волі та енергії. Його доброта та відданість завжди зігрівали серця тих, хто його оточував. Ми відчуваємо велику втрату, але пам'ять про нього буде завжди жити в наших серцях.

Євген Діденко

У найгірших сновидіннях ми не могли передбачити, що одного дня нам доведеться писати про жахливу трагедію, яка прийшла до нашої родини. Наш колега, Євген Діденко, людина, яка стояла біля витоків IT DEV GROUP, героїчно загинув, захищаючи Україну.

Поклик серця

Війна з росією триває вже майже десять років, і події 24 лютого 2022 року багатьом остаточно вибили ґрунт з-під ніг, людей охопила паніка та розпач, але у цьому хаосі Євген твердо розумів поклик свого серця — стати на захист України, давати відсіч нашому заклятому ворогу, російським загарбникам — тому з першого дня повномасштабного вторгнення він вступив до лав Збройних Сил України, аби боронити рідну землю.

Честь та гідність

Рушійною силою для Євгена було вроджене почуття відповідальності та справедливості, чесності й сумлінності, бо вони ж виступали його життєвими принципами. Він завжди мріяв про сильну Україну, про сучасну розвинену державу, звільнену від пут бюрократії та корупції, що на жаль залишилися нам у спадок від радянського союзу. Проте нам довелося зіткнутися з ще більш суттєвим викликом - давнім ворогом, яким є росія.

Рішучість та Підготовка

З середини 2021 року у повітрі вже віяло духом трагедії, що наближувалась. Хтось вірив у те, що все минеться, хтось про всяк випадок складав “тривожну валізу” — наш Євген, ще до початку повномасштабного вторгнення, вивчав самостійно військову справу, шукав всю необхідну інформацію, аби бути заздалегідь напоготові. Він розумів, що біда прийде, і він знав, що буде серед тих перших, хто дасть ворогу рішучу відсіч.

Нагороди

Євген нагороджений пам’ятними відзнаками і медалями Головного управління розвідки та Міністерства оборони України, а також орденом "За мужність" ІІІ ступеня

Назавжди у наших серцях

Прийнято казати, що герої не вмирають, але вони вмирають, найкращі та найсміливіші, вмирають заради нашого життя та свободи, вони гинуть, і ця жахлива рана ніколи не загоїться, а біль від неї полишиться нестерпний. Відважний воїн, надзвичайно щирий та надійний товариш, наш наставник, досвідчений та талановитий професіонал — усе це Євген поєднував в собі, і все це ми збережемо у своїх серцях назавжди.

Дякуємо тобі за все, Друже.
Спочивай з миром, наш Герою.
Вічна пам’ять!

Євгеном керувало почуття відповідальності та справедливості, чесності та сумлінності, оскільки ці принципи були основою його життєвого шляху.

Євген Діденко: Біографія

Дитинство

Народився Євген в Алматинській області Казахстану. З самого дитинства він плекав у собі захоплення палеонтологією. З лопатою в руках, Женя влаштовував власні археологічні розкопки у дворі та городі, сподіваючись відкрити таємниці динозаврів. Від цього захоплення народилася його перша наукова робота "Світ динозаврів".

Перші кроки у світ знань Женя зробив у школі №77 міста Запоріжжя, де він і провчився два класи. Паралельно Женя вдосконалював мистецтво гри на фортепіано та гітарі в музичній школі, а також вирішив самостійно опановувати такий музичний інструмент, як сопілка.

У період з третього по сьомий клас Євген навчався у школі Арай у місті Алмати. Обдарований надзвичайним талантом, вродженою харизмою та нескінченним артистизмом, він активно брав участь у шкільних виставах та регулярно виступав на різноманітних заходах, де майстерно декламував вірші.Також, не забуваючи про важливість спорту, Женя вибрав для себе шлях Окінавського Годзю-рю карате-до, досягнувши в цій дисципліні високого рівня, а саме - пурпурового поясу з чорною смугою 4 кю. Адже, як відомо, в здоровому тілі - здоровий дух.

З восьмого по одинадцятий клас Євген здобував освіту в ліцеї №34 м.Запоріжжя, де отримував різноманітні відзнаки та нагороди за високі досягнення у області фізики, економіки, географії та історії. Також, Женя з великим захопленням займався нумізматикою, глибоко досліджуючи історію та особливості монет і нумізматичних колекцій. Насичене шкільне життя він завершив, отримавши заслужену срібну медаль, яка була відзнакою його наполегливості, працьовитості та любові до знань.

Євген завжди відчував себе частиною славетного міста Запоріжжя, рідної землі Запорізьких козаків. З самого дитинства Женя вбирав у себе дух національної гордості та традицій, які стали невід’ємною частиною його життя.

Інтереси та захоплення

Ще однією стороною талановитого Євгена було його захоплення поезією. В дитинстві та юнацтві він захоплювався прозою. Він писав власні вірші, даруючи своїм творінням частинку своєї душі та внутрішнього світу.

ГРОМАДСЬКА ПОЗИЦІЯ

Женя виділявся серед оточуючих своєю чіткою та активною громадською позицією. Його пристрасна боротьба за соціальну справедливість та участь у різноманітних громадських ініціативах свідчили про його глибоке переконання у важливості активної участі кожного в формуванні кращого суспільства.

Вибір життєвого шляху

Євген завжди виявляв глибокий інтерес до читання, особливо надаючи перевагу детальному вивченню історії України. Він поглиблював своє розуміння минулого, прочитавши історію країни, щонайменше у двох варіантах, представлених різними авторами. Цей підхід відображав його бажання здобувати різноманітні погляди та аналізувати різні точки зору щодо ключових історичних подій. Прагнучи розширити свої знання, Євген із захопленням слухав навіть ті лекції, які для багатьох здавалися нудними та складними. Викладачі, усвідомлюючи його високий рівень знань та нестандартний підхід до розв'язання завдань, часто звертались до Євгена за порадою, зокрема, у галузі економіки.

У будь-якій сфері своєї діяльності Євген завжди вкладав усе своє серце та нескінченну енергію. Навіть, не дуже вміло граючи у футбол, він використовував кожен момент, надаючи грі особливий динамізм, викладаючись на всі 100 відсотків.

З великим захопленням Женя втягувався у будь-які пригоди, не боячись викликів. Будь то спортивні або інтелектуальні змагання, такі як "Що?Де?Коли?" та хакатони, чи навіть бальні танці. Усе, що вимагало відваги та творчого мислення, захоплювало Євгена. Він завжди був в центрі подій. Для нього це була можливість не лише випробувати власні сили, а й навчитися чомусь новому.

Активний за природою, Женя отримував неймовірне задоволення від прогулянок. Навіть звичайна прогулянка містом перетворювалася на цікаву подорож. Якось, просто вийшовши на вулицю, щоб пройтись містом, не відчув, як подолав більше 30 кілометрів, але після цього не повторював.

Євген завжди закликав усіх приєднатися до захоплюючих подорожей. Наприклад, він влаштовував подорожі з палатками, долаючи безмежні простори Криму або запрошував друзів на свою дачу біля моря в Бердянську. Ці мандрівки не лише були відпочинком на природі, але й чудовим способом зміцнити дружбу.

Він завжди з радістю був готовий допомагати кожному, хто потребував підтримки. Не важливо, чи була це допомога в навчанні, в розвитку особистості чи в складних життєвих ситуаціях. Ті, хто знав його особисто, можуть підтвердити, як вміло Женя знаходив індивідуальний підхід до кожної ситуації. Він володів унікальною здатністю впізнавати потреби інших і надавати саме ту допомогу, яка була необхідна.

Професійний розвиток

Євген Діденко був одним із засновників компанії IT DEV GROUP. Паралельно з роботою в айті-сфері, Євген ділився своїми знаннями та досвідом як викладач в університеті, виховуючи нове покоління фахівців.

Галерея Спогадів: щасливі миті та спільні моменти

Життєвий вплив, який лишається назавжди: дорогоцінні спогади

Світлі спогади, що залишив він у наших серцях, свідчать про його мудрість і неймовірну особистість. Від керування компанією до надихання кожного з нас індивідуально, його вплив вплетений у наше професійне життя, нашу культуру та наші серця.

Залишити спогад

Жека! саме так зазвичай всі звертались до тебе! Для мене ти назавжди Герой! Людина з великої літери! Той хто вмів знайти вихід з любої ситуації та вирішити будь яку задачу! Завжди з посмішкою завжди з гарним настроєм. Ти ніколи не робив вигляд ніби ти Біг Бос, і був тим, до кого не боялись звернутись за допомогой. Неможливо повірити що ти більше не з нами. Тепер назавжди в памʼяті...

Олег Бахурський

Познайомились із Євгеном ми 2015 року. На той час по роботі особливо не перетиналися. Ще пам'ятається випадок коли я щось обговорював з Євгеном у начальства, до нас зайшла сіошниця, жорстко так висловила Саньку з якогось питання і вийшла. Мовчання пару секунд і Євген видає - фатальна жінка)) Ось завжди він умів розрядити обстановку.

Активніше я почав працювати з Євгеном, коли в нас пішло кілька розробників і мене поставили Лідом. Я став працювати над внутрішнім проектом і часто контактував. Прийшли нові девелопери, у нас із ними виникали суперечки щодо поглядів на речі при розробці, Євген був суддею у цих світових суперечках, бгг. Приблизно в цей момент зародився наш бекенд-клаб, на ньому ми обговорюємо цікаві моменти при розробці. Євген часто був присутній на цих клабах. Більш щільно ми познайомилися з Євгеном, коли почали працювати разом на проекті для норвежців. На ньому я допустив величезний одвірок у роботі і Євген напевно тиждень правил його вручну в базі. Я звичайно допомагав йому як міг. Тоді я почав помічати, що Євген приймає життя таким, яке є, без ілюзій, бере те, що воно дає. Дає бонус – добре. Дає випробування - він приймає його і тягне його, не намагаючись забити або викрутитися. Прощає помилки девелоперів та дає можливість виправитися, але не нескінченно. У Євгена була риса - він якщо чимось займався, то в'їдався в завдання до найменших подробиць. Тому часто для співробітників був енциклопедією по проектах, на яких він працював, бгг.

Колись поїхали кататися колективом на валиках у парк, Євген знайшов якихось дівчаток, які продавали наклейки перекладки на руки для дітей і зробив собі на руці здоровенну перекладку листа конопель. Знаючи це, я привіз йому з відпустки нашивку фрідом фольксваген, такий у яких хіпі каталися. Йому дуже сподобалося. Євген святкував день святого Патріка. З криками ""erin go bragh"" він танцював Джигу та Ріл, одночасно наливаючи всім, хто потрапляв у радіус 5 метрів.

Десь за півроку до війни перейшов на українську у спілкуванні. У кімнаті, де він сидів, завжди було холодно, а він ходить у футболці. (Мене це завжди дивувало) Там же у кімнаті повісив портрет Кобзаря. Оголосив війну цукру у своєму раціоні, їв багато лимонів. Їздив до Києва захищати Стернено на Банковій. Буквально з перших днів вторгнення допомагав військовим споруджувати блокпости у центрі Харкова, потім вступив до лав тероборони. Дуже багато згадується, але досі не віриться, що його немає. Честь та повага тобі...

Анатолій Бобришов

Невимовно складно писати про людину, яку більше ніколи не побачиш. А причина всьому цьому - війна. І це просто не вкладається у голові…

За час, що мені довелось попрацювати з Євгеном - мене з перших днів вразила його цілеспрямованість. Він майже завжди приходив одним з перших до офісу, завжди міг відповісти на будь-яке питання та допомогти вирішити будь-які робочі моменти. Також дуже вражав той факт - що він ще й встигав вчителювати. Для мене це було з одного боку дивно - навіщо це людині, яка працює в IT-сфері? Але з іншого, це красномовно говорило про його людські якості та цілі, про його бажання бути корисним.

І звичайно хочу зазначити те, що просто неможливо було не помітити, спілкуючись з Євгеном - його блакитні, світлі очі та щиру посмішку. Дякую тобі за все!

Євген Ващук

Працюючи з Євгеном я бачив неймовірно добру, надспокійну, сміливу та віддану людину. Він був надзвичайно відданий. Відданий друзям, сім'ї, своїй справі, та Україні. За своє життя я бачив дуже і дуже мало таких людей. Женя завжди допомагав, коли його просили, був відвертим та дуже розумним. І навіть коли ти думаєш що він знає все на світі, він все одно знаходив ще час для навчання. Він віддав своє життя щоб далі наша країна могла жити та процвітати. Герої не помирають, вони залишаютсья в нашому серці. Вічна пам'ять!

Олександр Воронов

Женя був завжди добрим, навіть якщо у мене щось не виходило він посміхався і пояснював, спілкуватися мені було з ним легко і комфортно, та й взагалі хороша людина, мені було дуже боляче дізнатися про те, що його немає, навіть зараз мені здається що це не правда. Для мене він герой, а герої не вмирають.

Олександра Задерихiна

Я назавжди запам'ятаю його теплоту і раціональну строгість, з якою він зустрічав нових, ще зелених співробітників. Він завжди допомагав і давав можливість почуватися з ним на рівних, його не турбували лички. Він був щирим, добрим. Він був, є і буде людиною та героєм з великої літери.

Ельвіра Ісаєва

При першому знайомстві здалося що дуже суворий, але це не так. Женя щирий, добрий, відвертий і дуже розумний. Завжди з теплом згадую вечірні посиденьки за бокалом вина, розмовами і прогулянки містом в компанії інших колег.

Женя завжди був радий допомогти з різними питаннями та був терплячий. Дуже сумно, що нас покидають найкращі. Спочивай з миром, Герою.

Діана Косовська

Євген був порядним і гарним компаньоном зі світлими думками та ідеями. Ввічливий, веселий, завжди готовий вислухати та, що дуже важливо, почути і допомогти, а також просто підняти настрій. Навчив мене пити каву зі згущеним молоком, чого зазвичай не вміють робити барісти у кав’ярнях. Він був справжнім другом. Таких людей рідко можна зустріти в житті. Дуже шкода, що його вже немає серед нас. І я хочу вірити, що рай існує, і Женя продовжує жити серед яскравих вогників на небі.

Артем Коломійцев

Не знайдеться таких слів щоб висловити усю біль коли йдуть найкращі Женя був найкращім, мужнім, сміливим, та справжнім героєм, який з перших днів захищав нашу країну

Найкращий СТО, веселий, добрий, щирий-таким я його запамʼятала і буду памʼятати

Дякую за все

Вічна слава герою!

Тебе буде дуже нам усім не вистачати.

Вікторія Лугова

Я ж тільки на соцзабезі встиг із Женею поспілкуватися до повномасштабної війни, та й те, у мене співбесіди як у тумані проходять. З того що пам'ятається, це те, що такої швидкої співбесіди у мене не було і питання були всі по суті, особливо на контрасті тих, що були до. Ще на початку пам'ятається як, спілкуючись за проектами (movers) з Сашком, він постійно з Женею на зв'язку був, я офігував тоді як «з окопа» можна вирішувати всі питання ще й за проектами… Впевнений, що він був чудовою людиною та другом для всіх . Сумно і боляче від того, що йдуть найкращі… Вічна пам'ять

Олександр Мальцев

На жаль, ми майже не були знакомі: я прийшла у компанію як раз перед початком повномасштабного — Євген з першого дня вторгнення пішов воювати, і цей його вчинок вже багато говорив про нього як про Людину. Я чула надзвичайно багато теплих слів про нього від колег, я чула про те, яким талановитим професіоналом він був, я чула, яким він був чудовим другом. І це жахливо, що для мене він буде тільки у цих історіях та чужих спогадах, що через росію цієї неймовірної людини не стало назавжди. Досі тяжко усвідомити, що ось, на День захисника України ми його вітали, а вже через три тижні нам повідомили, що Євген загинув. Це трагедія.

Світлана Мартинюк

Хоча ми не були близькими друзями, втрата такого талановитого і видатного колеги вразила мене до глибини душі. Здавалось, що це не може бути правдою.. Євген назавжди залишиться в моїй пам'яті щирою людиної з нереальним почуттям гумору, професіоналом свєї справи та Людиною з великої літери. Щирі співчуття сім'ї та близьким, нехай ваші спогади про нього стануть джерелом сил у цей важкий період.

Велика втрата для нас усіх.

Вічна Слава та Пам'ять Герою!

Ольга Мосіна

Ми не так багато спілкувалися, але від Жені завжди були лише позитивні емоції, він був дуже добрим та чуйним. Це завжди була супер весела людина. І якщо мене хтось колись питав про Женю, я завжди казав, що це супер класна людина, яка завжди допоможе і підкаже, він був дуже скромним. Веселим та розумним, я завжди поважав таких людей!

Роман Овчаренко

Дуже шкода та боляче втрачати по-справжньому хороших та щирих людей. Ніщо не заповнить втрати ні друзям, ні сім‘ї або близьким. Ми не зможемо нічого змінити або повернути час назад. Єдине, що ми можемо це пам‘ятати його та молитись за спокій його душі. Він помер героєм.

Дар‘я Пасічник

Із Женею ми познайомилися у 19 році. Важко описати словами його. Іноді дуже закритий, іноді здавалося, що він відсторонений, але це поки ти не заслужиш довіри. До людей чуйний та дбайливий. Вчить ставити правильні питання та дивитися на ситуація під різними кутами. До нього можна було звернутися у будь-якій складній ситуації і він вислухає та допоможе. У роботі здавалося, що для нього немає перешкод, є тільки одине обмеженя час. Йому було цікаво дізнаватися про щось нове і самовдосконалюватися. Для багатьох він став наставником та другом. При цьому він був дуже веселий і сам підбивав на авантюри. Він любив життя і насолоджувався ним. Мені дуже його не вистачатиме. Ти назавжди в наших серцях, наш Герой, друг, вчитель.

Ольга Рєпта

Я влаштувалась на роботу у компанії у 2020 році. Через деякий час стала працювати на проєктах із Євгеном. Він був моїм PM-ом. Мені пощастило працювати з ним, іноді здавалось, що він знає усе. Зараз його дуже не вистачає, та я пам'ятаю всі його поради, настанови, дякуючи йому я багато чому навчилась. Як людина Євген був із тих, хто виділяється своїм теплом, і тим, кого неможливо забути. Він був дуже добрим, порядним, талановитим та розумним фахівцем. А також відважним чоловіком, який кинувся на захист Батьківщини за покликом серця. Він боровся за щасливе майбутнє для нас усіх. І нам це ніколи не забути. Дуже важко писати про нього в минулому часі, адже так хочеться, щоб це було помилкою або страшним сном. І після цієї клятої війни він знову з'явиться в офісі, у своєму кабінеті. За його спиною на стіні висітиме портрет Т. Шевченка, а Женя буде посміхатися і розповідатиме нам військові історії на перервах. Мені згадався корпоратив влітку 21 року, Женя того дня був у чудовому настрої, готував усім напої. Він окидав нас усіх задоволеним поглядом і мені здалося, що того дня він ніби бачив свій успіх перед очима. Я назавжди запам'ятаю Євгена таким, з добрим поглядом та щасливою усмішкою. Слава Герою Євгену Діденко та світла пам'ять назавжди! Вічна шана. Висловлюю глибокі співчуття його рідним і близьким, всім хто знав і любив його. Нехай Вічне Світло осяює його душу.

Катерина Решетняк

Гадаю, неможливо в декілька речень вкласти хто такий Жека, і чого він досяг у своєму житті. Для мене це найрозумніша та наймудріша людина з усіх, що я зустрічала. Він мав гострий розум, критичне мислення, здоровий глузд, досвід, цікавість до цього світу, до людей, почуття гумору та жагу до життя. У нього були відповіді абсолютно на всі питання від особливостей східних народів до хто вбив Лору Палмер.

Його принциповість та слідування власним переконанням роблять його неймовірно сильною особистістю в моїх очах та чудовим прикладом. За своє життя він встиг так багато! Стільки подій та спогадів у кожного, хто стикався з ним, стільки веселих історій!

Я щиро дякую йому за все, чому він мене навчив, показав, як підтримав і де поділився досвідом. Ціную час спільної роботи, складнощів та успіхів.

Завжди памʼятатиму його гарним другом та мужнім героєм.

Анастасія Середенко

запам’ятав Жеку як чудову, добру, талановиту людину, завжди в доброму гуморі, завжди готовому допомогти. Я був дуже вражений його сміливістю та небайдужістю до своєї країни. Він залишиться для мене прикладом справжньої мужності, справжнім героєм.

Денис Смірнов

Женя був людиною з великої літери. Завжди міг вислухати і дати слушну пораду. На всіх наших вечірках він був душею компанії.

На жаль, війна забирає найкращих із найкращих. Женя, дякую тобі за твій подвиг.

Спочивай з миром, герой. Назавжди в нашій пам'яті та серцях!

Богдан Федорчак

Хороший друг, чудовий керівник та сміливий захисник, який боровся за свободу та честь нашої країни. Він назавжди залишиться в нашій пам'яті та серцях. Слава та вічна пам'ять герою!

Юрій Філіппов

Євген був винятковою особистістю, яка залишила неймовірний слід у моїй пам'яті.

Євген був не лише відмінним керівником, а й уособленням мудрості та таланту, завжди умів знаходити рішення, керував із повагою.

Він був справжнім ментором, готовим підтримати в особистому та професійному зростанні.

Крім усього цього був теплою та доброзичливою людиною. Ми мали дивовижну можливість працювати та спілкуватися з такою визначною людиною.

Олександр Чижевський

Женя був дуже неординарною людиною. Наприклад одного разу, на День святого Патрика, він з'явився із зеленим волоссям. І ходив з таким виглядом, ніби завжди був з таким кольором, а всім хто питав - казав, що так і було.

До нього можна було звернутися з будь-яким питанням, і він завжди міг дати тобі відповідь і пояснити щось. При цьому, яке питання ти ставив - таку відповідь і отримував. Він змушував думати)

Це була людина, яка здавалося б пізнала цей світ - безодня спокою та умиротворення, при цьому любила повеселитися і життя в цілому. Дуже любив Україну, в кабінеті на видноті висів портрет Шевченка, ще задовго до того, як почалася війна.

Ось такі в мене залишаться спогади про Женю. Світла пам'ять.

Ірина Шеремет

Женя для мене найдобріша і найсвітліша людина.

Оксана Шиян

Женя був приємним у спілкуванні, скромною людиною, з чудовим почуттям гумору, професіоналом своєї справи. Завжди можна було з ним проконсультуватися або запитати поради щодо робочих моментів.

Артем Яцюк

Я працювала в IT Dev Group близько року пліч-о-пліч з Євгеном з 2020 року.

З ним завжди було цікаво та комфортно спілкуватися, прислухатися до нього, як до амбітного керівника.

Проте, ще хочеться згадати Євгена як світлу і добру людину і його подарунок - білку Сашку

Особливо в пам’яті згадуються наші веселі корпоративи та пісні… День Патрика був незабутнім..

Пишу цей пост з теплом та вдячністю за все

Анастасія

Женя став одним із перших моїх друзів, коли я приїхала до Харкова.

Одного разу він учив мене танцювати. Латиноамериканські танці. Це було весело.

Він якось захопився іспанською культурою. Сказав, що хоче вивчати іспанську, бо це дуже гарна мова.

Зараз я з ним згодна. І мені так шкода, що наразі, коли я теж трохи знаю іспанську, я не зможу похизуватися йому цим і посміятися разом із ""каррамба"" і ""чика боніта""...

Одного разу він цитував мені вірші.

Поруч із Женею було однаково комфортно як жартувати дурнуваті жарти і прикидатися піратами, так і обговорювати українську літературу, історію, дисидентів, минуле і майбутнє країни.

Одного разу він подарував мені книжку.

Просто так. Просто сказав, що це книжка про мене. Щось про філософію з дуже складною назвою.

Ця синя книжка перекочувала з його полиці на мою. Я її ніколи не читала. Але зберігала, бо це Женя подарував.

Як уже показав мені досвід, у житті рідко зустрічаються такі люди як Женя. Чесний, благородний, прямий і відповідальний.

Він завжди прямо говорив свою думку, але при цьому намагаючись не образити співрозмовника. Це рідкісна якість.

Мені неможливо усвідомити, що його вже немає. Що, коли ми повернемося до Харкова, його там не буде.

Мені шкода, що останні роки ми мало спілкувалися. Але незважаючи на це, я раділа за нього, бо знала, що в нього є поруч саме ті особливі люди, які роблять його щасливим.

Мої найтепліші спогади про Женю надто особисті, вони застигли всередині й залишаться там назавжди. Адже глибокі почуття прихильності: що любов, що дружба, нікуди не йдуть, коли йде людина, до якої ти це відчуваєш.

Я впевнена, що Жені б сподобалося поміркувати про це, але, на жаль, я вже ніколи не дізнаюся, що б він мені на це відповів...

Любов

Євген був моїм дипломним керівником у 2016-2017 роках. Дуже приємна людина, завдяки якій я взагалі випустився з універу. Дякую за все.

Олександр

Ми познайомились десь у 2015 році на заняттях з сальси. Бачились мабуть всього декілька разів, але я запам'ятала Євгена, як веселого і екстравагантного хлопця.

Тетяна

Работали вместе, с примерно 2016-2017 около года.

Женя был очень честный, наблюдательный, ироничный, загадочный. У него были ценности, которых он придерживался и я уверена что это всегда было искренне. С ним было классно работать, надежно, он был потрясающе добрым. У него были свои особенные шутки, которые я помню до сих пор. Он мог фильтровать людей по именам, это было смешно, но при этом редко ошибался. Женя преданный друг, невероятно добрый человек, который верил в людей и очень расстраивался если люди его разочаровывали. Несмотря на то что мы всего лишь работали вместе - это один из очень немногих людей, который оставил о себе сильные чувства и боль от его утраты очень велика. Он был больше, чем просто коллега. На него хотелось в чем то равняться, хотелось не подвести. Я сочувствую его друзьям и близким. Эта потеря слишком невосполнима.

Света

Я познайомився з Женею 2009 року в Запоріжжі на історичному фестивалі на острові Хортиця, і ми з ним одразу подружилися. Ще багато разів ми зустрічалися на різних концертах і фестивалях, їздили разом в Карпати на "перекладних", ночували в палатці в лісопосадці в Коломиї, коли приїхали туди майже вночі і виявилося, що готелю в місті немає. Женя приїжджав до мене в гості, коли я жив в Київській області, і, хоча бачилися ми досить рідко, для мене така зустріч завжди була святом. Навіть під час повномасштабного вторгнення ми намагалися побачитися, коли була можливість. Євген надихав своєю енергією, розсудливістю, мудрістю і водночас живим почуттям гумору. Пишу це, і не можу стримати сліз, ти був для мене більше, ніж другом, ближче, ніж братом. Спочивай з миром, Бродник, мені тебе буде дуже не вистачати

Євген

Ми познайомилися в університеті, коли ходили разом на спортивну секцію з таеквондо. Він завжди був дуже дружньою и приємною людиною і у нас була своя невеличка компанія з 4 чоловік. Ми думали вчотирьох зустрітися перед війною, але цього нажаль так і не сталося( Дуже шкода, що хороші люди уходять з нашого життя, але пам'ять про людину все одно залишається в серці

Корнєєнкова Олена

Женя хостив мене у 2015-му. Це був мій перший досвід українського каучсьорфінгу. Показував будинок, де жив Алєша, водив Харковом, розповідав про Будинок слова… показав, де пити найсмачніше пиво і завжди робив так, аби мені не було сумно в цьому місці.

Тася

Євген був моїм одногрупником. Талановитий, розумний, креативний, винахідливий. Надзвичайно добрий, ввічливий, завжди допоможе. Дуже прикро, що гинуть найкращі. Співчуття рідним та близьким Євгена

Вічна памʼять, тобі, Герой

Анна Подзолкова

Євген був викладачем, коли я навчався в університеті Каразіна. А згодом він став моїм дипломним керівником. З ним в мене лише гарні спогади, адже він дуже допоміг мені тоді, бо я не шарив взагалі:) причому писав я з ним дві дипломні роботи. Коли захищав першу, Женя сидів червоний як помідор)) я тоді не відповів ні на одне питання по диплому. На захист другої роботи він вже вирішив не приходити, бо розумів яка лажа там написана, хоча я тоді добре захистився і мене навіть хвалили, а він таке пропустив) Женя був дуже радий, коли я прийшов і сказав, що все вдалося)) напевно тому що я більше не буду його турбувати)) в будь-якому разі, лише з його допомогою я справився, та якось захистився. Мені здається він дуже пожалів тоді що взявся за мене, проте ми потім дуже добре святкували наш випуск, я підігнав йому пляшку віскі в знак подяки, і ми добряче посиділи тоді)) а потім я ще й пішов в офіс на роботу) мене тоді попросили йти додому відпочивати, але це вже інша тема. Дуже засмутився, коли дізнався про загибель, важко повірити. Він був дуже позитивний хлопець, слава Герою!

Олександр

Ми по факту не знайомились, але каразінська сімʼя багато для мене значать. Євген - з першого випуску, який моя мама знає як зам-декана-з-виховної-роботи на ФКН. Це 2010-2011 роки. Я бігала до неї після художнього училища, попутно спілкувалась з активними ФКНщиками, потім сама вступили в Університет. Майже не кожен день зустрічала на сходнинах Північного найщирішу і найширшу посмішку евер. Знала, що вітаюсь з Женєю Діденко, вічном студентом-аспірантом-прєподом. Привіт і Посмішка за квадратними окулярами - це для мене Женя. Шкода, що ми ближче не спілкувались. Памʼятатиму завжди найпривітнішу людину сусіднього факультету, активіста, і дуже хороброго Євгена.

Анастасія

Хоча він навчався на курс старше, ми з ним не спілкувались особисто. Але від нього завжди відчувалась щира доброта. Велика честь жити поруч з такими людьми в такий час. Невимовна втрата для всіх.

Юлія Барсукова

Коли я дізналася, що Женя, навідміну від більшості людей, які в новорічну ніч ходять до ялинки, зустрічає Новий рік з «Тарасом», для мене це було, м’яко кажучи незвичним. Але, коли познайомилися ближче, все стало зрозумілим. Він завжди знав чого хоче, про що мріє і за що болить душа!

Я знаю Женю доброю, щирою, безкорисливою і чесною людиною, який зневажав брехню і підступність. Такою людиною, про якого, навіть якщо захочеться, не можна згадати нічого поганого.

Женя - це коханий чоловік моєї рідної сестри, яка з появою Жені в її житті, нарешті стала щасливою….

Але нажаль у неї, як і в усіх рідних і близьких до нього людей, залишилися лише спогади! Але це найтепліші, найдобріші і найщиріші спогади!!!

Женєчка, ми дуже сумуємо за тобою! Дуже шкода, що з життя ідуть найкращі!!!

Слава Герою!!!!

Тетяна

З Євгеном мені пощастило навчатись в університеті та жити поряд в гуртожитку, бачила який він в навчанні, який з одногрупниками та друзями. Дуже світла і щира людина. Завжди усміхнений, талановитий та креативний, завжди готовий допомогти. Такий як є - справжній. Щирі співчуття(

Руслана

Євген Діденко був найдобрішою і найпозитивнішою людиною зі всіх, кого я знаю. Ніколи не бачив його в поганому настрої. З ним завжди було приємно спілкуватися. При перший нашій зустрічі він одразу мені сподобався і я вирішив працювати в його компанії. Він дуже багато мені дав, много чого навчив, завжди був готовий допомогти і я завжди буду йому вдячний і буду памʼятати…

Евген Соколовський

Ми навчалися з Євгеном з 8 по 11 клас. Разом готувалися до вступу в універ. Але так вирішила доля що ми поступили в різні вузи. Він був завжди усміхнений і такий розумний. Скільки перемог на олімпіадах... мені навіть складно порахувати. Ніколи не з ким не конфліктував, а навпаки намагався підтримувати тих кого ображали. Як же з ним легко було спілкуватись. За все моє життя людей таких як Євген я зустрічала не більше ніж пальців на руках.

Ковальова (Удовенко) Наталія

Один з небагатьох викладачів, про якого залишилися лише позитивні емоції. Я довго не могла здати його предмет, перездавання за перездаванням, дуже переживала. Він заспокоїв і сказав не хвилюватися, все буде добре. Добрий та справедливий.

Анна

Євген був моїм однокласником... Не вірю що ми не зустрінемось ніколи...Пам'ятаю Женю відмінником, дуже розумним та добрим, завжди усміхненим, він давав списувати мені контрольні роботи... Герої не вмирають, пам'ять вічна

Олена Васильєва

Я хочу подякувати вам за таку хорошу справу - зберегти пам'ять про Євгена. Герої живуть, поки ми про них пам'ятаємо. Женька для мене був близькою людиною, наше знайомство припало на час мого студентства, це період відкриттів та яскравих моментів молодості. Чесно, я вже не пам'ятаю коли саме ми познайомились і де, напевно, що це була якась прогулянка на Хортицю або подорож. Познайомились ми завдяки його сестрі Насті, яку я важаю своєю дуже близькою подругою, посестрою. Знаю тільки, що кожна спільна подорож дарувала такі яскраві враження. А потім Женька переїхав до Харкова, і приїжати восени в Харків, то стало нашою приємною традицією. Якось ми ночували з подругами у нього в квартирі, вони тоді з хлопцями знімали 2х кімнатну квартиру на Олексіївці. Женька нам уступив свою кімнату і ліжко, а сам спав з Корою (його перша собака) на килимку в коридорі ...це так було шляхетно і схоже на нього - все для друзів, про себе ніколи не думав...А ще були подорожі на фестиваль Трипільске Коло, до Миколаїва, і багато подорожей по Харківській області....Для мене тепер ніколи Харків не буде таким, як раніше. Частина моєї душі наче відвалилась....Я передивлялась спільні фото і я досі не вірю, що Женьки вже не має з нами...Світла пам'ять тобі, Герою, Друже. Дякую, що зустрівся в моєму житті

Олена Смірнова

Добрий день. Мене звати Володимир. Я познайомився з Євгеном 26.02.2022 в ОДА , потрапили в одну групу і стали на захист свого міста і України. Разом пліч опліч боронили нашу країну в Малій Данилівці, стояли на бойових чергуванням. Євген чуйна, чесна, справедлива людина це я помітив і зрозумів із спілкування з ним. Разом жили в одному будинку, тому я його добре знав де Він працював, що викладав в університеті. В травні 2022 нас перекинули в Харків. Я його кожен раз випроводжав його коли Він йшов на бойове завдання і зустрічав коли Він повертався. Один раз Євген запропонував сходити до нього додому побритися та попрати одяг. Він коли йшов до своєї домівці, то запитував чи є у мене щось попрати, тому я і говорю що це надійна людина на яку.можна.покластися в складну годину. Так як Євгена оформили в спецпідрозділів ГУР ,тому я з ним перебував до 01.06.2022. Він мене ввів до себе в друзі. Перед переходом в інший батальйон я з ним домовився що після війни зустрінемося і.посидемо в кафе. Євген подарував мені прапор України. 09.06.2022 я здав зброю і повернувся на свою роботу. Оформлення та і недочікався. Віра в командирів зникла, коли.я.бажав захищати.свою країну а тебе не оформляють. Можливо щось склалося по.іншому якщо ми були б разом. Я його вітав із святами і він мене також. Вічна пам'ять залишиться в мені до самого кінця життя. Слава Герою Євгену. Хочу поспілкуватися з його мамою, сестрою, якщо це можливо. Номера телефону їх.не.маю, а телефон Євгена не відповідає. Приношу.Вам.своє співчуття із загибеллю Євгена його рідним.

Володимир Федяй

Вперше я побачив Женю в 2017 році коли прийшов в айтідев на інтервʼю, я дуже хвилювався, бо тоді ще був молодим спеціалістом який не міг за себе постояти на тих клятих співбесідах, короче я вже очікував годину приниження та червоніння. І ось входить він, дуже розслабленою ходою з приємною посмішкою , і тягне мені свою руку ... Мені вистачало перших секунд щоб він став моїм кумиром, моєю підтримкою і особливою людиною на моєму шляху. Ми бачилися тільки в офісі, але він став для мене тією людиною яка завжди вірила в мене, допомогла і надихала своїм прикладом. На роботі, в мене тоді часто щось не виходило, але я знав що завжди можу отримати допомогу , часто вистачало лише його присутності, яка давала впевненості в собі і всі непідйомні таски резолвались в ту саму мить. Його розумні очі і заспокійлива посмішка були моїми кращими вчителями. А це ж був мій «директор» , людина яку треба боятися і робити вигляд що ти гарний працівник.

Дякую тобі Женю, ти назавжди в моєму серці

Андрій Л

Я не була знайома з Євгеном особисто, але я вдячна Євгену за його працю, велика подяка батькам Євгена, виростили справжнього воїна i патрiота. Герої не вмирають.

Оксана

Я знала Євгена, як добру , позитивну та чуйну людину. Ми разом вчилися на одному факультеті. Дякую долі за знайомство, його посмішка була завжди відкритою та щирою. Це велика втрата!

Ольга

Я була знайома з Євгеном з 2019 року, і можу сміливо казати, що таких людей я більше не знаю. Мені здається, мало хто уявляє глибину його душі та межу його думок та знань. Мене завжди захоплювали його хобі, чим він цікавився, це здавалось дивним і максимально недосяжним особисто для мене. Людина-загадка, людина-всесвіт знань, людина-цікавість та жага до нового. Я не вважаю себе нерозумною, але він завжди знав більше :) Завдяки Євгену я зацікавилась тим, на що б ніколи не звернула увагу.

Враховуючи, що ми працювали разом, я не можу промовчати про його професіоналізм, Жека не тільки спокійно реагував на помилки інших, а ще й терпляче пояснював, навчав, наставляв. Він вмів розгледіти хорошу людину, а з технічною частиною завжди допомагав. Саме його спокій та розсудливість виховували толерантність та терплячість до інших, я гадаю, це найкраще, чому він мене навчив.

Жека мав рішення абсолютно на все, найкраще і наймудріше, наче йому вже років 100, і цей світ йому абсолютно понятєн

Євген був душею компанії, веселим та креативним, здається, у кожного є історія з ним!

Його рішення стати на захист країни у лютому 22го не сильно мене здивувало, всім була відома позиція Євгена, мабуть, кров запорізьких козаків дала про себе знати.

Вже минуло кілька тижнів, а я не можу повірити, що ми говоримо про нього в минулому часі. Наче я, як і всі, чекаю його повернення, і от ми відкриваємо новий офіс, і він один з перших приходить і сидить у своєму кабінеті на ранніх коллах і готується до пар.

Мені так сумно, що всі ці слова я не сказала йому за життя, не була такою ж щирою і відкритою з ним, як він був зі світом.

Все що я кажу або пишу - лише слова, які вже не змінять нічого, і ніхто не зможе замінити його чи бути хоча б трохи таким же як він. Все, що нам залишається - берегти памʼять, згадувати все веселе, що нас поєднувало і бути безмежно вдячними за знання та мудрість, які Жека нам подарував.

Анастасія

Достатньо було привітатися з Евгеном, щоб зрозуміти, що він дуже відкрита, усміхнена та цікава людина з доброю душею та вольовим характером. Саме таким я його побачила 5 років тому і таким він залишиться в моїх спогадах.

Валерія

Познайомились ми з Жекой в 2016 роцi і моє перше враження про нього - це людина "штиль". Настільки спокійних людей я в своєму житті не зустрічала, в любій тривожній ситуації, його емоції були однакові - типу все ОК. Це людина, на яку завжди можна було розраховувати, він ніколи не відмовляв в допомозі, якщо він обіцяв, то виконував обіцяне. Обожнювала наші спільні зустрічі з друзями після роботи, де б не були, але хлопці на чолі з Жекою полюбляли тролити офіціанток, не в образливій формі звісно). Наші спільні сплави на байдарках, походи, сноуборди....неймовірна кількість теплих та приємних спогадів назавжди залишаться зі мною. Жека є і буде поруч, в думках та серці!

Катя

Я памʼятаю нашу першу зустріч з Жекой, весела посмішка, легке спілкування, цікаві теми…це була моя друга співбесіда на посаду фронтенд і саме завдяки тобі, Жека, я отримав омріяну роботу в компанії. А найсмішніше було те, що я дізнався, що ти мій Бос тількі через 2 місяця роботи в компанії. Я памʼятаю як ми писали код разом і ти терпляче пояснював мені елементарні речі javascript, як пили разом каву на кухні та що тут казати не тількі каву))))) Ти завжди був другом, наставником, колегою, а найголовніше ти був справжнім та чесним, завжди дотримувався своїх принципів і був людиною слова. Коли почалось повномасштабне вторгнення я не був здивований що ти долучився до лав збройних сил і почав відстоювати справедливість, це було в твоєму дусі. Я памʼятаю твоє повідомлення в той день зранку - “Дякую за нічний коміт :) встиг до війни як би це не звучало” Я вдячний долі що ми були знайомі, і ці 5 років, на все життя, залишаться світлим відбитком в моєї памʼяті. Спочивай з миром, Герою! Вічна памʼять!

Олег

Всі роки знайомства вважав Євгена більше ніж колегою, для мене він був другом. Я розумів, що він був набагато більш широкою особистістю, щоб замикатись на таких вузких поняттях, як колега-друг і для нього всесвіт завжди був величезним простором, який можна постійно досліджувати і бути у постійному русі. Будь який діалог з ним був наповнений якоюсь глибиною, щирістю і вмінням у короткий термін вникнути у твою особисту проблему, срезонувати ії і якщо не допомогти, то дати новий подих у ії вирішенні. І, що важливо, все це було пронизано невигаданим оптимізмом і позитивом відносно тебе. Євген не був простою людиною у поглядах, був у постійному пошуку істини, але відчуття, що бути поруч з ним на цьому шляху, це привілегія, тому що з тобою він був максимально щирий. З ним можна було будь яку тему розвити до якогось рівня, коли проблема перетворювалася у абсурдне ніщо, а щось філософьске надихало на життеві і доленосні рухи. Після діалогів з ним частіше відчував себе причетним до чогось спражнього, що і відрізняє людину від планктона. Звісно вистачало і "угарних" моментів, але і в цьому він був тією людиною, яка відкривала в собі і в інших нові якості. Можу наостанок сказати, що безмежно радий, що мав Євгена за друга і сподіваюсь, що був таким для нього, і впевнений, що всесвіт став менший у декілька разів без нього. Героям слава!

Іван

Познайомилася з Євгеном багато років тому на заняттях з танців. Разом танцювали, подорожували, клеїли шпалери в моїй квартирі. Євген був надзвичайно неординарною людиною, з ним завжди було легко та приємно. Саме тим, до кого звертаєшся по допомогу, не важливо, чи треба тобі підняти настрій, чи занести меблі на 4 поверх. Я вдячна всесвіту, що Євген був у моєму житті. І безмежно вдячна йому за всі теплі та приємні спогади.

Лариса

На жаль, ми майже не були знакомі: я прийшла у компанію як раз перед початком повномасштабного — Євген з першого дня вторгнення пішов воювати, і цей його вчинок вже багато говорив про нього як про Людину. Я чула надзвичайно багато теплих слів про нього від колег, я чула про те, яким талановитим професіоналом він був, я чула, яким він був чудовим другом. І це жахливо, що для мене він буде тільки у цих історіях та чужих спогадах, що через росію цієї неймовірної людини не стало назавжди. Досі тяжко усвідомити, що ось, на День захисника України ми його вітали, а вже через три тижні нам повідомили, що Євген загинув. Це трагедія.

Світлана

Познайомились ми з Жекой в 2016 роцi і моє перше враження про нього - це людина "штиль". Настільки спокійних людей я в своєму житті не зустрічала, в любій тривожній ситуації, його емоції були однакові - типу все ОК. Це людина, на яку завжди можна було розраховувати, він ніколи не відмовляв в допомозі, якщо він обіцяв, то виконував обіцяне. Обожнювала наші спільні зустрічі з друзями після роботи, де б не були, але хлопці на чолі з Жекою полюбляли тролити офіціанток, не в образливій формі звісно). Наші спільні сплави на байдарках, походи, сноуборди....неймовірна кількість теплих та приємних спогадів назавжди залишаться зі мною. Жека є і буде поруч, в думках та серці!

Катя

Він був суперовим керівником,дякую йому що дав мені можливість працювати в його команді і це було чудово, а ще він завжди був веселий, розумний, сміливий чоловік. Світла памʼять йому, Герої не вмирають

Катерина

Євген учився у школі, в якій я працюю заступником директора. Він - наша гордість: розумний, врівноважений, порядний. Він перший переможець Всеукраїнської олімпіади в історії школи, кращий з економіки. Відкрита, щира, трохи сором'язлива людина. Пам'ятаю його випускний. Тоді йому вручили срібну медаль за навчальні досягнення і золоту(хоч і символічну) за людські якості. Перевага шкільного учителя;- наші випускники ідуть у життя і для вчителів назавжди залишаються дітьми. Для мене Женька є і буде. Світла пам'ять, мій хлопчику. Для мене ти живий

Світлана Прус

Жека, з тобою було легко, яскраво, тепло. Навіть передивляючись ці фото, я знову відчуваю тепло і радість від тих спогадів, де ми ще всі юнні та щасливі. Я не пам'ятаю вже де ми познайомились, лиш впевненна що це було десь на природі або в подорожі. Нас познайомила твоя сестра, яка мені з часом стала як рідна. Всі наші спільні подорожі були як ковток свіжого повітря. А памятаєш той фестиваль на Хортиці - тоді проводжали казацьку Чайку у подорож і на Хортиці відбувся справжній двіж, а ми напились медовухи і влаштувала шалені танці, так що нас зі сцени підсвічували. А "Трипільске коло" з квестом та концертами? Потім ти вступив до Харківського вищу і переїхав у Харків, і в нас з"явилась чудова традиція приїзжати до тебе в гості щоосені. Разом досліджували місто та область, скільки було яскравих пригод! Ти віддавав нам свою кімнату, а сам спав на килимку, в цьому весь ти - все друзям. А раз, я памятаю приїхала сама до Харкова і ти мене познайомив з єгиптянином. Ти взагалі дуже легко заводив знайомства. Твої друзі розповідають смішні історії про те, як ти за одну ніч москаля перевиховав. В цьому весь ти. Все по максимуму...

24 лютого 2022 року ти добровільно пішов захищати своє місто.Ти не сидів в тилу, в штабі - ти був на самому передку. Брав участь у звільненні Харківщині восени 2022 року, був поранений. Але після того знову повернувся у військо. 17 жовтня тебе не стало, тебе вбили росіяни. Тобі назавжди лишилось 35.

Ти стільки всього зміг зробити, заснував IT компанію, викладав у Харківському Національному Університеті ім. Каразіна, а міг зробити ще більше.

Уходять найкращі...

Я вдячна долі, що в моєму житті була зустріч з тобою. Я буду берегти всі спогади, повязані з тобою, бо завдяки ним я знову відчуваю теплоту і безтурботність тих днів...

На твоїх похоронах я бачила, як плакали твої побратими, здорові дядьки...Я впевненна, ти зміг запалити не одне серце, зігріти багато душ. Дякую, Женя, що був з нами.

Світла пам"ять, Герою

Олена Смірнова

Вірші та пісні

Тут ви знайдете вірші, які проливають світло на внутрішній світ Євгена, а також його улюблені пісні, які відображають його мудрість та філософію.